17 липня - 150 років із дня народження Філарета Колесси
Народився у місті Добромилі (за даними енциклопедій — у селі Татарське, тепер Піщани Стрийського райрону). З 1878 року навчався у навчальному закладі міста Стрия (тепер Стрийська школа № 7).
У 1891—1892 навчався у Віденському університеті, зокрема прослухав курс лекцій з гармонії в Антона Брукнера. У 1896 році закінчив Львівський університет.
Викладав у гімназіях Львова, Стрия, Самбора. В різні часи працював з І. Франком, М. Лисенком, Лесею Українкою. В 1918 році захистив дисертацію у Віденському університеті та отримав вчений ступінь доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Галичини, Волині, Лемківщини.
у 1922 — 1924 рр. викладав українську словесність в Українському таємному університеті у Львові. Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України, у 1947 — депутатом Верховної Ради СРСР. 3 1939 — професор Львівського університету, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР (з 1940). Учасник міжнародних конгресів фольклористів, музикознавців і філологів (Прага, Варшава, Відень, Антверпен).
Помер 4 березня 1947 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Музичні твори
Хори:
- «Ой умер старий батько», «Утоптала стежечку», «Якби мені черевики», «Було колись на Вкраїні» (усі на сл. Т. Шевченка) та ін.;
- обр. укр. нар. пісень — в'язанки: «Вулиця» (1895), «Обжинки» (1898), «Гагілки» (1900); збірник «Наша дума» (1902) та ін.;
- «Воєнні квартети» для вок. квартету, чол. і жін. хорів (1915),
- «Марш українських стрільців» (сл. О. Маковея, 1915). «Я русин був» (сл. О. Духновича, 1928) та ін.;
- обр. укр. нар. пісень для дітей
Залишив у рукописі «Історію української етнографії».
Основні праці
- «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905),
- «Ритміка українських народних пісень» (1906-07),
- «Мелодії українських народних дум» (1910-13),
- «Наверстування і характерні ознаки українських народних мелодій» (1913-14),
- «Українські народні думи» (1920),
- «Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і походження голосінь» (1920-21),
- «Про генезу українських народних дум» 1921,
- «Погляд на історію української мови» 1921,
- «Про вагу наукових дослідів над усною словесністю» (1922),
- «Народні пісні з південного Підкарпаття» (1923),
- «Речитативні форми в українській народній поезії» (1925),
- «Українські народні пісні на переломі 17-18 ст.» (1928),
- «Українська народна пісня у найновішій фазі свого розвитку» (1928),
- «Народні пісні з галицької Лемківщині» (1929),
- «Балада про дочку-пташку в слов'янській народній поезії» (1936-37),
- «Волинські народні пісні» (1937),
- «Українська усна словесність» (1938),
- «Народні пісенні мелодії українського Закарпаття» (1946).
- Колесса Ф. Мелодії гаївок, схоплені на фонограф Йосифом Роздольським. Т. 2 / списав і зредагував Ф. Колесса. – Б. м. : б. в., 19–?. – 2, 100 с.
- Колесса, Філарет.Українська усна словесність / Філярет Колесса. — Львів : Накладом фонду ”Учітеся, брати мої”, 1938. — 645 с. — (Науково-популярна бібліотека Товариства ”Просвіта” – Учітеся, брати мої! ; ч. 1–4 (22)).
- Колесса Ф. Формули закінчення в українських народних думах у зв’язку з питанням про наверствування дум / написав Філарет Колесса. — Б. м. : б. в., 1939?. — С. 30–67, 2 : табл.
- Колесса Ф. Українські народні думи : перше повне вид. з розвідкою, поясненнями, нотами і знімками кобзарів / д-р Філярет Колесса. — Львів : Накладом Т-ва ”Просвіти”, 1920. — 160, VIII, 4 с. : табл., ноти, 8 арк. іл. — (Загальна бібліотека ”Просвіти”).
- Матеріали до української етнології. Т. 14 : Мелодії українських народних дум. Серія 2 / Етногр. коміс. наук. т-ва ім. Шевченка ; списав по фонографу і зредагував Ф. Колесса. – Львів : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка. – 1913. – 2, XXXVI, 2, 195, 2, 43 с.
Коментарі
Дописати коментар