Будинок культури с. Дальник

  Жарко Яків Васильович  (справжнє прізвище   Жарченко ) (* 13  (25) лютого 1861   (за іншими даними 12 лютого 1861   або   11 листопада   1861 ),   Полтава  — † 25 травня   1933 ,   Краснодар ) —   український   письменник   і   актор , діяч революційного руху; брат   Надії Жарченко .

  Леонід Перфецький  ( 23 лютого   1901 , с.  Ладижинка ,  Черкаська область  (на той час  Київська губернія ) —  25 жовтня   1977 ,  Монреаль ,  Канада ) —  сотник  Армії  УНР ,  художник -баталіст,  графік.

  З метою розвитку дитячої та юнацької творчості, а також покращення екологічної ситуації у світі   з 12 лютого 2021 року по 15 травня 2021 року  серед учнів 5-8-х, 9-11-х класів закладів загальної середньої, позашкільної і професійної (професійно-технічної) освіти та студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського)  освітніх рівнів вищих закладів освіти всіх спеціальностей буде проведено  Міжнародний фотоконкурс «Ми – люди Землі» . Фотоконкурс відбудеться з нагоди святкування Всесвітнього дня Землі та вшанування Дня пам’яті Чорнобильської трагедії, згідно з умовами проведення, що додаються.

«Лісова пісня»  — віршована п'єса в трьох діях Лесі Українки. П'єса написана в 1911 році у місті Кутаїсі, вперше була поставлена 22 листопада 1918 року в Київському драматичному театрі. Твір є одним з перших прообразів фентезі в українській літературі.

«На свій вік це геніальна жінка... в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння пое­зії, освіти та людського життя»   М. Павлик 

Не люди по Майдану – Боги ходять, Ці хлопці тілом й  духом визначні Слова в них щирі й красномовні – Вони Вкраїни славнії сини! Спасибі вам усім звитяжні браття, Низький уклін від серця до землі, Ви розпалили не на вулиці багаття, А в серці кожного жагу до боротьби! 20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

    Інклюзивний літературний конкурс для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича було започатковано «Видавничим центром «12» та проведено вперше у 2020 році за підтримки Донецької обласної державної адміністрації.      Місія конкурсу – популяризувати українську книгу, вшанувати пам’ять Дмитра Ружевича, унікального хлопця з села Сергіївка на Донеччині, через потужний розвиток його книжкової справи. 

15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 15 лютого ми віддаємо шану Вам, солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов’язок, беручи участь у бойових діях у різних, розкиданих по всьому світу країнах.

Народився 6 лютого 1861 року в м. Тирасполі Херсонської губернії. Батьки хлопчика рано померли і він залишився на вихованні бабусі Марії Петрівни Васильєвої.  Початкові знання Микола Зелінський отримав удома. Потім три роки він навчався в Тираспольському повітовому училищі, а після — в Рішельєвській гімназії. Саме там хлопець зацікавився природничими науками. Важливу роль у виборі його життєвого шляху відіграли й лекції знаменитого фізіолога І. Сєченова. Через два десятиліття, уже в стінах Московського університету, двох видатних учених зв'язала міцна дружба. У 1880 р. Микола Зелінський закінчив Рішелівську гімназію в Одесі та поступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У 1884 р. він отримав диплом про закінчення університету і залишився працювати в ньому на кафедрі хімії. Згодом його направили для стажування Геттінгенському університеті (Німеччина). У 1888 р. молодий учений повернувся в Од

В Асканії-Новій мешкають в напіввільних умовах зебри і антилопи, бізони та буйволи, олені і дикі коні - всього понад 1000 тварин. Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник «Асканія-Нова» посідає особливе місце, адже історія заповідання його території нараховує близько 110 років. Так, багатий землевласник Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році у своєму родовому маєтку за власною ініціативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу. Сучасний заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також з перелогів, де вивчаються процеси відновлення природної рослинності. Суха мова статистики відмічає зростання тут 478 видів вищих рослин. Але вона не може передати різноманіття всіх проявів, букету запахів, притаманних лише дикому степу. Наукове означення його досить просте і коротке: посушливий, кострицево-ковил

  Сергі́й Проко́пович Тимоше́нко  (5 лютого 1881 Базилівка — 6 липня 1950 Пало-Альто) — український архітектор і суспільно-політичний діяч,  учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті.  1919—1920 — міністр шляхів в  урядах УНР   І. Мазепи ,  В. Прокоповича  та  А.  Лівицького ; учасник  Другого зимового походу .     З численних проектів, які створив Сергій Тимошенко здійснено близько 400 будов. Прагнучи відродження українського стилю, він базувався на спадщині українського мистецтва, зокрема на мурованій архітектурі українського бароко. Серед його творів у стилі українського архітектурного модерну, зокрема, такі як будинки станцій Албаши, Ведмідівка та інші.

      Іван Миколайович Буланкін народився 21.01 (3.02) 1901 р. в селі Теньки Казанської губернії (нині республіка Татарстан). Його батько, селянин, був змушений шукати підсобні заробітки, щоб утримувати сім’ю – працював матросом, штурвальним. Одинадцятирічний Іван був учнем літографа у приватній друкарні в Казані. Потім повернувся в село, де навчався в церковнопарафіяльній школі, яку під час революції було перетворено на школу 2-го ступеня.      Вступивши в 1920 році до лав Червоної Армії стає учителем у навчальній піхотній школі Заволзької бригади.      У 1921 році він був відряджений на навчання до Харківського інституту народної освіти. З моменту вступу до ІНО, який було перетворено пізніше на Харківський державний університет, усе подальше життя і діяльність Івана Миколайовича Буланкіна були нерозривно пов’язані з університетом, якому він віддав усі свої сили й енергію.     З 1926 – аспірант, потім асистент відомого фізіолога О. В. Нагорного.     Іван Миколайович викладав анатомію,

   1 лютого 1921 року значна група діячів культури, професори й студентство зібралися в Київському музично-драматичному інституті імені Микола Лисенка, щоб за християнським звичаєм відзначити 9 днів по смерті Миколи Леонтовича. Нашвидко, але з великою відповідальністю спорядили концерт з творів Леонтовича, виступили зі словами жалю й скорботи.  По концерті урядили Комітет пам'яті Миколи Леонтовича.

  Місто Вишгород Вишгород виник у Х ст. на високих пагорбах правого берега Дніпра, біля важливої ​​переправи на торгівельних шляхах. З самого початку будувався як місто-фортеця, який був оточений потужними дерево-земляними укріпленнями: валами, ровами, ескарпамі.

 Церква Успіння Богородиці, або Десятинна церква, в Києві вважається першою мурованою церквою, зведеною після прийняття християнства. За різними даними її будівництво почалось між 989 і 991 роками, проте більшість дослідників називає роком початку будівництва 989, перший рік після хрещення Русі.

  1901, 2 лютого  –  на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина) народився Валер’ян Підмогильний, письменник, талановитий прозаїк доби Розстріляного відродження. Свої перші пригодницькі твори видавав під псевдонімом Лорд Лістер. С воїм духовним наставником у відчутті слова Підмогильний вважав Михайла Коцюбинського, достойно продовжуючи розбудову української словесності. Валер'ян Підмогильний — один з найвизначніших українських перекладачів французької літератури. За своєю стилістичною точністю та мовною віртуозністю його переклади Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Дідро досі вважаються неперевершеними й охоче перевидаються багатьма українськими видавництвами.  Блискуче знана Валер'яном французька мова додавала його творам поетики — повнокровності фрази: живої, дихаючої, сповненої натхнення і пристрасті. Він зумів зблизити свою творчість із Західною літературою, сприймаючи враження нових літературних течій, доводячи стилістику до найвищих світових зразків