6 лютого – 160 років із дня народження Миколи Зелінського (1861–1953), вченого, хіміка, академіка

Народився 6 лютого 1861 року в м. Тирасполі Херсонської губернії. Батьки хлопчика рано померли і він залишився на вихованні бабусі Марії Петрівни Васильєвої. 
Початкові знання Микола Зелінський отримав удома. Потім три роки він навчався в Тираспольському повітовому училищі, а після — в Рішельєвській гімназії. Саме там хлопець зацікавився природничими науками. Важливу роль у виборі його життєвого шляху відіграли й лекції знаменитого фізіолога І. Сєченова. Через два десятиліття, уже в стінах Московського університету, двох видатних учених зв'язала міцна дружба.
У 1880 р. Микола Зелінський закінчив Рішелівську гімназію в Одесі та поступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У 1884 р. він отримав диплом про закінчення університету і залишився працювати в ньому на кафедрі хімії. Згодом його направили для стажування Геттінгенському університеті (Німеччина). У 1888 р. молодий учений повернувся в Одесу і став приват-доцентом Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), а вже через три роки захистив докторську дисертацію, яка стала першим в Російській імперії значним дослідженням зі стереохімії.
   У 1893 р. М. Д. Зелінського запросили професором на кафедру органічної й аналітичної хімії Московського університету. У 1911 р. царський уряд спробував втрутитись у життя Московського університету. На знак протесту М. Д. Зелінський разом з групою прогресивних професорів покинув університет, де він створив одну із найкращих лабораторій, і переїхав у Петербург. Майже рік він не міг знайти роботу. У 1912 р. М. Д. Зелінський очолив Центральну лабораторію Міністерства фінансів у Петербурзі. Одночасно він викладав у Політехнічному інституті. Під час першої світової війни, коли застосовувались бойові отруйні речовини, професор М. Зелінський розробив протигаз, який допоміг зберегти життя тисячам солдатів.
    У 1917 р. М. Д. Зелінський повернувся в Московський університет. У 1924 р. він став член-кореспондентом Академії наук, у 1929 — академіком. Учений був одним із засновників Інституту органічної хімії Академії наук СРСР. Пізніше він організовував і очолив хімічний сектор Всесоюзного інституту експериментальної медицини.
    Помер у Москві влітку 1953 р., похований на Новодівичому цвинтарі.