12 липня - 100 років із дня народження Олександра Мельничука

 Олекса́ндр Са́вич Мельничу́к (нар. 12 липня 1921, с. Писарівка, тепер Кодимського району Одеської області — 19 березня 1997, Київ) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1965, професор з 1966, член-кореспондент АН СРСР з 1981, академік НАН України з 1985.
Чоловік українського мовознавця Віри Коломієць.
У 1947 році закінчив Київський університет.
З 1950 працював в Інституті мовознавства НАН України (з 1961 — завідувач відділу загального і слов'янського мовознавства).
Академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України (1971—1978), голова Комітету наукової термінології при Президії НАН України (1987—1992), відповідальний редактор журналу «Мовознавство» (1987—1993).
У 90-х роках був членом редколегії журналу рос. «Известия Академии Наук СССР. Серия літератури и язика».
Працював у мовних галузях загального та індоєвропейського мовознавства, славістики, української та російської мов. Керував підготовкою фундаментального семитомного «Етимологічного словника української мови», створив школу українських етимологів.
Похований у м.Київ на Байковому цвинтарі.

Найважливіші праці:

• «Розвиток структури слов'янського речення» (1966),
• «Про роль мислення у формуванні структури мови» (1966),
• «Поняття системи і структури мови» (1970),
• «Про генезу індоєвропейського вокалізму» (1979),
• «Про мову Київського літопису XII століття» (1983).

Крім цього, Мельничук був співавтором і редактором праць:

• «Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов» (1966),
• «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972),
• «Сучасне зарубіжне мовознавство» (1983),
• «Історична типологія слов'янських мов» (1986) та ін.