19 листопада - 90 років із дня народження Еммануїла Канера

 Емануїл Айзикович Канер ( 19 листопада 1931, Харків - 25 липня 1986, Харків) — радянський фізик-теоретик. Член-кореспондент АН УРСР (1982), доктор фізико-математичних наук (1963). Професор (1971). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980).

Еммануїл (Моня) Айзикович Канер народився в Харкові в сім'ї службовця центрального залізничного поштамту Айзік Менделевича Канера і бухгалтера Розалії Мойсеївни Пасс. Під час війни, в 1941-1944 роках, жив з матір'ю в Благовєщенську (батько був мобілізований, служив начальником спецвідділу військовопоштового сортувального пункту № 6 військ зв'язку, старший лейтенант адміністративної служби). 1954 року закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету за двома спеціальностями ( «експериментальна фізика», «теоретична фізика»). 1956 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Теорія циклотронного резонансу в металах», а в 1963 році — докторську дисертацію на тему «Бозевскі збудження і резонансні явища в металах».

Працював в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР (ІРЕ АН УРСР) від його заснування 1955 року, з 1965 року очолював відділ теорії твердого тіла, який сам організував. Викладав на кафедрі теоретичної фізики Харківського університету (з 1966 року). Був редактором журналу «Solid State Communications».

Очолював наукові роботи низки відомих фізиків Росії, України, США (В.О. Ямпольського, А. Виленкина, Роберта І. Шехтера, Н.М. Макарова та інших), під його керівництвом було захищено понад 20 кандидатських дисертацій.

Роботи Канера присвячені фізиці твердого тіла, електродинаміки металів, радіофізиці, магнітній акустиці . Перші роботи стосувалися інтерференції світла в тонких металевих плівках і теорії аномального скін-ефекту. 1956 року спільно з М. Я. Азбелем відкрив циклотронний резонанс в металах («циклотронний резонанс Азбеля-Канера», зареєстровано в Державному реєстрі відкриттів СРСР 1966 року), розвинув його загальну кінетичну теорію, передбачив явище відсічення циклотронних резонансів.

У галузі магнетоакустичних властивостей металів отримали визнання роботи з акустичного циклотронного резонансу, резонансу на відкритих орбітах, гелікон-фононного резонансу, ряду явищ при електрон-фононних взаємодіях в металах. 1980 року праці цього напрямку були відзначені Державною премією УРСР в галузі науки і техніки.

Висловив низку ідей про процеси поширення радіохвиль в атмосфері, важливих з практичної точки зору. Незалежно від А. Шавлова запропонував метод лазерного розділення ізотопів.