День українського добровольця

 

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

 Ця дата обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях із Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Вони мали спільне бажання захищати Україну разом із побратимами, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.

Навесні того ж року при облдержадміністраціях розпочали набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на захисті України на початку російської збройної агресії. Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак врятували Українську державність від загибелі.

Загалом у 2014-2015 роках у бойових діях на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів, переважна більшість яких згодом перетворилася на військові частини силових структур. А чимало тодішніх цивільних добровольців за десять років війни стали досвідченими військовими командирами.

Масштабний добровольчий рух піднявся також у відповідь на вторгнення 2022 року. Від перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист України, вступаючи до лав ЗСУ та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій. До українських добровольців доєдналися й іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

 Вшануємо безсмертний подвиг, мужність тих, хто ціною власного життя кожної хвилини боронить нашу землю. 

 9 березня в Дальницькій громаді відбулося прощання з загиблим воїном, мешканцем села Дальник, Кравчуком Дмитром.   Зі сльозами та на колінах, з прапорами у руках, квітами і лампадками жителі Дальницької громади зустріли полеглого Героя, щоб провести в останню дорогу.

Односельчани на знак пошани створили живий коридор,  щоб віддати шану загиблому воїну, який у боротьбі за Україну віддав найдорожче – власне життя.

Він пішов захищати свою землю, бо не міг інакше. Кравчук Дмитро загинув на війні, але він залишив нам головне - приклад справжньої мужності та віри в Україну.

Його ім'я житиме в серцях тих, хто його знав. Його подвиг не забудеться, бо герої невмирають. 

Вічна памʼять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!