100 років із дня народження Ніни Онілової

 

«... Я мріяла стати кулеметницею і хоробро битися. Коли почалася війна, я була вже готова, склала на „відмінно“ кулеметну справу. Я потрапила — яке це було щастя для мене! — в Чапаєвську дивізію. Я зі своїм кулеметом захищала Одесу ... На вигляд я, звичайно, дуже слабенька, маленька, худа. Але я скажу правду: в мене жодного разу не затремтіла рука. Спочатку я ще боялася. А потім все пройшло ... Коли захищаєш дорогу, рідну землю і свою сім’ю (у мене немає рідної сім’ї, і тому весь народ — моя сім’я), тоді стаєш дуже хороброю і не розумієш, що таке боягуз ... »                                                                               Лист Ніни Онілової, 20-річної кулеметниці, Героя Радянського Союзу, до актриси В. М’ясникової, виконавиці ролі Анки-кулеметниці у фільмі «Чапаєв». 

Народилася 10 квітня 1921 року в селі Новомиколаївці (нині Захарівського району Одеської області) в селянській родині. Українка. Рано втративши батьків, виховувалася в одеському дитячому будинку. Закінчила середню школу. Працювала швачкою на Одеській трикотажній фабриці. Одночасно навчалася в аероклубі.

У Червоній Армії з серпня 1941 року. З цього ж часу на фронті. В оборонних боях на підступах до Одеси Ніна Онілова зі своїм розрахунком відбивала численні атаки, завдаючи великих втрат ворогові. В одному з боїв була важко поранена, але після лікування знову повернулася у свою дивізію. За бої під Одесою була нагороджена орденом Червоного Прапора.

У середині жовтня 1941 року у складі 25-ї Чапаєвської дивізії захищала Севастополь. 27 лютого 1942 року з розрахунком при обороні Севастополя в районі хутора Мекензі знищила дві кулеметні точки ворога. 1 березня 1942 року залишившись з розрахунку одна в живих, продовжувала відбивати атаки противника. У бою була важко поранена. Померла в ніч на 8 березня 1942 року.  Похована на цвинтарі Комунарів у Севастополі.

Нагороди

• Орден Червоного Прапора (1941) — за виведення з ладу двох німецьких танків за допомогою коктейлів Молотова; також підвищена до сержанта.
• Медаль «Золота Зірка» (14 травня 1965) — нагороджена посмертно.
• Орден Леніна (14 травня 1965) — нагороджена посмертно

Ім'я Героїні було присвоєно Севастопольської швейній фабриці, піонерським дружинам ряду шкіл Одеси, вулицям в Одесі та Севастополі.