11 березня - 100 років із дня народження Павла Романчука

Павло Родіонович Романчук 

(11 березня 1921 — 22 червня 2008, Київ)  — український вчений, астроном. Доктор фізико-математичних наук. Розробник методу прогнозування сонячної активності. Герой Радянського Союзу (1944).

Народився 11 березня 1921 року в селі Гринів, Роменського району Сумської області (Україна). У 1939 році поступив на фізико-математичний факультет Херсонського педагогічного інституту, де провчився один рік, після чого був призваний на військову службу.

З квітня 1941 року в Червоній Армії. Коли почалася Німецько-радянська війна, служив помічником командира взводу на одній з авіабаз. У 1942 році закінчив Київське артилерійське училище. Воював на Західному, Північно-Західному, Воронезькому, Степовому фронтах. Був тричі поранений, двічі контужений. Перебуваючи на посаді начальника розвідки дивізіону 791-го артилерійського полку 254-ї стрілецької дивізії сімдесят третього стрілецького корпусу 52-ї армії Степового фронту в званні старшого лейтенанта, будучи важко пораненим в голову, у критичний момент бою викликав вогонь на себе, що дозволило зберегти плацдарм на Дніпрі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за стійкість і мужність, проявлянні в боях за річку Дніпро, старшому лейтенанту Романчуку Павлу Родіоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3268). У 1944 році після довгого лікування в шпиталях за станом здоров'я демобілізувався з лав Червоної Армії.

У 1950 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав експериментальну фізику в Золотоніському педагогічному училищі, Кременецькому та Чернігівському педагогічних інститутах. У 1957 році вступив до Аспірантури Київського університкету. З 1967 року стає доцентом кафедри експериментальної фізики, а з 1972 доцентом кафедри астрономії і директором Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Займався дослідження активності Сонця, розробив метод прогнозування основних характеристик сонячної активності з різною завбачливістю: параметрів 11-річних циклів, відносних чисел сонячних плям, спалахової активності та ін. Деякі результати прогнозування різних індексів сонячної активності, використовувалися для потреб фундаментальної науки та різних галузей народного господарства.