23 травня — День Героїв України
День Героїв України — це не просто історична дата, а насамперед день глибокої національної пам’яті, присвячений усім, хто віддав життя за свободу України. У цей день пам’ятаємо про мужність, відвагу і незламність духу українського народу.
Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше це свято офіційно було запроваджене у квітні 1941 року постановою ІІ Великого Збору Організації українських націоналістів в Кракові.
Його відзначали підпільно під час Другої світової війни та пізніше в українській діаспорі.
В радянський період святкування в Україні було заборонене, але після відновлення незалежності у 1991 році традиція поступово повернулася.
Упродовж багатьох десятиліть українці вшановують пам’ять Героїв, які поклали життя в боротьбі за волю і незалежність України.
Це свято підкреслює тяглість боротьби за незалежність і нагадує про ціну свободи. Його сенс зосереджений не лише на подіях минулого, а на безперервному зв’язку поколінь, які боролися і продовжують боротися за незалежність.
Ця дата пов’язана з постатями Миколи Міхновського, Симона Петлюри та Євгена Коновальця.
Євген Коновалець.
У часи Української революції 1917-1921 років – засновник та командир формації Січових Стрільців, одного з найбільш боєздатних українських військових формувань того періоду. Після революції він продовжує підпільну боротьбу за незалежну Україну. Очолює Українську Військову Організацію, а згодом Організацію Українських Націоналістів. Євгену Коновальцю вдалося об’єднати два покоління борців за незалежність: учасників національно-визвольних змагань 1917-1921 років і молодь, яка долучилася до цієї боротьби у 1920-1930-х роках. Убитий 23 травня 1938 року радянським агентом Павлом Судоплатовим у Роттердамі, Нідерланди.
Микола Міхновський
Написав маніфест «Самостійна Україна» (1900): Це була перша програма Революційної української партії (РУП), де висувалася вимога «одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі». Засновник Української народної партії (1902). Перша політична організація, яка ставила за мету повну державну самостійність України. Сформулював «10 заповідей УНП»: Етично-політичний кодекс, що закликав до боротьби за незалежність та національної солідарності (відоме гасло: «Україна для українців»). Створив проєкт Конституції України (1905): Один із перших документів, що описував державний устрій майбутньої самостійної України. Був ідеологом створення національних збройних сил. Під час Першої світової війни та Української революції сприяв формуванню першого українського полку імені Богдана Хмельницького.
Симон Петлюра.
Під час Української революції 1917-1921 років – голова Українського Генерального Військового Комітету, Генеральний секретар військових справ, творець Гайдамацького коша Слобідської України, Голова Директорії Української Народної Республіки та Головний отаман Військ і Флоту УНР. Після революції, на еміграції очолює Державний Центр УНР в екзилі: протидіє більшовикам на міжнародній арені, намагається зберегти українські державні установи та військо, об’єднати українську еміграцію довкола продовження боротьби та заручитися підтримкою західних урядів. Убитий 25 травня 1926 року радянським агентом Самуїлом Шварцбардом у Парижі. Попри масштабну кампанію із дискредитації Симона Петлюри, його ім’я для багатьох українців залишилося символом нескореності та боротьби за незалежність України.
Свято Героїв під час Другої світової війни та після її завершення відзначали члени Організації Українських Націоналістів і вояки Української Повстанської Армії. Для широкого загалу, де було можливо, проводилися «масові» святочні зібрання. Біля могил місцевих героїв збиралися люди, співали гімн України, гімн ОУН - «Зродились ми великої години», виголошували промови.
Цей день був особливим у середовищі української діаспори, яка популяризувала тяглість української військової традиції та героїзм воїнів від часів Давньої Русі, козаччини до двадцятого століття, наводячи приклад Української Галицької армії, Січових Стрільців, Армії УНР, ОУН та УПА. Пам’ять про полеглих героїв, знакові битви вони вважали потужним мобілізаційним та патріотично-виховним чинником, який мотивував до боротьби за незалежність наступні покоління.
Детальну інформацію про походження свята та його значення можна дізнатися на офіційному порталі Українського інституту національної пам’яті.
Після 1991-го року свято стало набувати популярності, особливо в Західній Україні. У 2014 році масштабні відзначення Дня Героїв відбулися у Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.
Нині свято не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає. Особливо з 2014 року, відколи українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з Російською Федерацією, яка після анексії Криму та окупації частини Донбасу, у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення. На жаль, протягом десяти років війни пантеон героїв, які віддали життя за Україну, поповнюється щодня.
Коментарі
Дописати коментар