Дню вишиванки 20 років

 

День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь.

День вишиванки є одним з наймолодших свят українців. Цей день є водночас зворушливим та щирим, адже він є не релігійним і не державним святом, а чисто народною ініціативою. Українці прагнуть віддати шану такій важливій частині культури як вишиванка. Цей елемент національного одягу з давніх-давен славився своїм особливим змістом. Кожна техніка створення візерунку, кожний орнамент, стібок та колір мають сакральне значення для нашого народу. 

Коли святкують день вишиванки, це є й символом зв’язку поколінь, бо традиція створення вишитих сорочок передавалася українцями від покоління до покоління. Віддати шану своєму корінню, культурі та історії – ось до чого прагне кожен в цей день. 

День вишиванки є нагадуванням й про те, що варто не лише пам’ятати культуру, а й розповсюджувати її як всередині нашої держави, так і закордоном. Вишиванка є не лише естетичним елементом гардеробу, вона є кодом нації.

Історія свята: День вишиванки  

Перші згадки про вишитий одяг скіфів, які жили на землях нинішньої України, зустрічаються ще у свідченнях Геродота, які датовані вони до VIII ст. до н.е. Під час розкопок курганів було знайдено срібні бляшки VI ст., на яких зображено чоловіків у вишиванках.Орнамент на них схожий на той, що вишитий на народному костюмі XVIII ст.

Народ ставився до вишиванки як до святині. З давніх - давен, вишивана сорочка була оберегом та символом краси, здоров’я, родинної пам’яті, любові та натхнення. Дівчина, готуючись до весілля, сама мала вишити вбрання собі та своєму нареченому. Сакральний зміст вишитих сорочок зберігся для нашого народу й по сьогодення, особливо це відчутно в День Української Вишиванки. 

Вишивання споконвіку було одним з найулюбленіших видів декоративно-прикладного мистецтва. Цим видом творчості займалися жінки. Протягом століть зміст вишитих символів поступово втрачався, однак найтиповіші зразки геометричного та рослинного орнаменту використовуються і сьогодні. Найтиповіший малюнок – це червоні маки з зеленого листя на вбранні, але доволі часто зустрічаються барвінок, хмелик, червона калина. 

Свято вишиванки є своєрідною культурною спадщиною нашого народу, що символізує єднання та віру в зв’язок з минулими поколіннями. 

Коли виник День вишиванки

День вишиванки та історія цього свята бере свій початок лише у 2006 році. Тоді студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк виступила з пропозицією створити таке свято в Україні. 

Спочатку пропозиція стосувалася лише працівників та студентів університету. Кілька десятків людей прийшли в третій четвер травня у вишитому одязі. Акція мала назву “Всесвітній день вишиванки” та була створена з метою збереження українських традицій. 

Як свято стало всесвітнім

Трохи згодом ідея Лесі Воронюк вийшла далеко за межі університетського життя. Її підтримали на національному рівні, а пізніше свято стало всесвітнім. З тих пір, третій четвер травня є днем, коли святкують День вишиванки в Україні та всьому світі. Для кожного українця – це можливість виразити повагу до наших національних цінностей і культури.

 Працівники та відвідувачі Дальницького Будинку культури яскраво долучилися до Всесвітнього дня вишиванки. Цього чудового дня фоє нашого закладу культури перетворилося на справжню галерею української ідентичності.   Одягнувши традиційне українське вбрання, колектив та гості підтримали акцію «Вишиванка єднає світ», продемонструвавши єдність, незламність українського духу та глибоку повагу до свого коріння.

Немов всі покоління українського народу збираються разом, коли відзначають День Вишиванки!