Всесвітній день волонтерів

Ти твориш добро, 

Даруючи радість усім,

Ти ділишся щастям 

І серцем своїм.

Ти твориш добро,

Даруєш надію,

Ти твориш любов, 

Ти здійснюєш мрії.

Душею і серцем ти завжди із ними,

Для них ти є друг, і сім’я, і родина.

Ти наче те сонце, що гріє весною.

Для них ти як Ангел, що завжди з тобою.

Ти рук не опустиш, ти йдеш до мети,

Щаслива дитина, щасливий і ти.

З дитячих сердець погане ти стер,

Ти добра людина, ти – ВОЛОНТЕР!

Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках для людей похилого віку,  лікарнях тощо. Досить часто волонтери ризикують своїм життям, беручи участь у ліквідації наслідків глобальних екологічних катастроф, природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій. У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія й рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Ці люди заради ближнього (в широкому розумінні цього слова) жертвували всім, чим лише могли: часом, грошима, а іноді й життям, перевернувши усталене й стереотипне “моя хата скраю”.

Війна на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.

 Волонтери важливі для кожного суспільства тому, що вони працюють без користі для себе, показуючи нам, що в житті є речі більш цінні ніж  матеріальнi  вигоди чи слави. Вони постiйно пiдтверджують, що  доброта та милосердя – це милість людського серця, розуміння, співчуття, любов та доброзичливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому що доброта та милосердя властиві людям зi щирим серцем, які здатні відгукнутися на допомогу.

Дуже не просто жертвувати своїми інтересами, співчувати комусь, підтримувати, любити та поспішати на допомогу. Але те, що чи не кожен третій українець причетний до волонтерського руху  сьогоднi засвідчує, що милосердя та благодійність залишаються незмінними атрибутами життя наших людей. Напевно саме через це добротворення завжди поважалося і вважалося найвищою людською чеснотою в Українi.

Від усієї душі та щирого серця вітаємо  Вас із Міжнародним днем ВОЛОНТЕРА. Впродовж останнього часу цей день став особливим для нас. Волонтерський рух в Україні набув досить важливого значення.

Ви є взірцем людяності й доброчинства. У поспіху на допомогу іншим не шкодуєте власних сил, часу, здоров’я.

Поряд з нелегкою працею, котра уже є проявом високих моральних цінностей, Ви невпинно поспішають на допомогу іншим та реагуєте на суспільні виклики. Дорогі колеги, прийміть слова найщирішої вдячності. Залишайтесь таким ж мужніми та чуйними водночас.

 Хай волонтерство розвивається і процвітає поряд з нашою Батьківщиною. Злагоди, благополуччя і миру всім. Зі святом!