200 років із дня народження Миколи Гулака

 Мико́ла Іва́нович Гула́к (25 травня 1821, Варшава — 27 травня 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан) — український науковець, математик, історик, філософ, літературознавець, правознавець, громадський і політичний діяч, публіцист, перекладач, один із засновників Кироло-Мефодіївського товариства.

Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків — нащадків Генерального обозного Війська Запорозького часу гетьманства Петра Дорошенка .

Народився у Варшаві, де його батько, до відставки прослужив 14 років. Там мешкала і його родина, зокрема, дружина Івана Гулака та мати Миколи — Надія Андріївна Суровцева. Вийшовши у відставку в чині майора, Іван Гулак решту свого життя провів на хуторі Гулаківка на Полтавщині, працюючи копіїстом підкомірного (межевого) суду.

Початкову освіту Микола Гулак, певно, здобув удома. 1835 його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет.

1843 — закінчив юридичний факультет Дерптського університету (вступ 1838). Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством».

1844 — здобув учений ступінь кандидата права.

1845—1847 — чиновник канцелярії Київського військового губернатора, Подільського та Волинського генерал-губернатора.

Грудень 1845 — січень 1846 — разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство.

18 березня 1847 — заарештований і ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившися давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.

Травень 1850—1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.

Після повернення з заслання працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси , Керчі , Ставрополю, Кутаїсі і Тбілісі.

Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.

Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального , теорії ймовірності тощо. Помер 27 травня 1899 року.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

КОНЦЕРТ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

ДО ДНЯ ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!